Місто Вінниця

Вінниця…  Старовинне українське місто. Його історія – це історія визвольної боротьби, спогади про видатних людей, бурхливе буття сьогоднішнього дня. Майже сім століть сплинуло над старовинною землею, не одне покоління людей залишило на ній пам’ять про себе…

Місто Вінниця розкинулося на обох мальовничих берегах Південного Бугу, де з правого боку в нього впадає річка Вишня, а з лівого – Вінничка.

Уперше про Вінницю як укріплений пункт-фортецю згадує литовський літопис у 1363 році. До цього часу назви «Вінниця» в жодному з письмових джерел не зустрічалось.

Літопис розповідає, що у 1363 році землі Поділля, послаблені татаро-монгольською навалою, захопив литовський князь Ольгерд. Своє нове придбання від подарував своїм племінникам – Федору і Костянтину, синам брата Коріата, які стали будувати тут міста-фортеці. Серед таких  міст літописець згадує і Вінницю.

Існує декілька версій походження назви нашого міста, але більшість дослідників вважає, що назва Вінниці походить від старослов’янського слова «въно», що означає «посаг», «придане», «дарована земля».

Уперше про Вінницю як укріплений пункт-фортецю згадує литовський літопис у 1363 році. До цього часу назви «Вінниця» в жодному з письмових джерел не зустрічалось.

Першою великою спорудою у місті була дерев’яна фортеця, зведена на високій горі лівого берега Південного Бугу. Замок став центром, навколо якого поступово почало розростатися місто. Та все ж, великою перешкодою для розвитку Вінниці були міжусобні війни, напади татар. Місто не раз грабувалося і руйнувалося ворогами.

В 1640 році Вінниця отримала Магдебурзьке право, утвердженням якого місту надавалися широкі можливості самоуправління. З цього часу місто  отримало свою печатку і герб. Вже наприкінці ХVI ст. Вінниця належала до найважливіших економічних і культурних осередків України, ставши адміністративним центром краю.

З 1648 року Вінниця, як і багато інших подільських міст і містечок опинилася у вирі запеклої боротьби українського народу за незалежність. І донині в пам’яті народній живуть імена мужніх захисників нашого міста, які на чолі з козацьким полковником Іваном Богуном відважно боронили Вінницю від ворогів.

Після приєднання 1793 році Брацлавського воєводства до Російської імперії Вінниця стала повітовим містом утвореної Подільської губернії. Важливим стимулом подальшого розвитку Вінниці стало будівництво у 1871 році Києво-Балтської залізниці. За останні 40 років ХІХ століття Вінниця зросла майже у три з половиною рази. Їй належало перше місце в Подільській губернії за розміром товарообігу, а населення складало понад 35 тисяч чоловік.

 У 1914 році Вінниця стала центром Подільської губернії. Місто стало привабливим для проживання адміністративним та діловим центром. Разом з тим війна принесла в життя вінничан багато труднощів: відчувалася нестача робочих рук, житлових приміщень, скоротився міський бюджет.

Бурхливі події відбувалися у Вінниці протягом 1917-1920 років. Владу періодично утримували революційні комітети робітничих та солдатських депутатів, ставленики айстро-угорських військ, денікінської армії. Між тим Вінниця певний час була столицею України, адже у нашому місті перебував уряд УНР на чолі з Володимиром Винниченком.

У 1923 році Вінниця стала центром округу, а через десять років, 27 лютого 1932 року, наше місто стало обласним центром новоствореної Вінницької області.

Непоправних втрат зазнала Вінниця під час німецької окупації. У нашому місті було встановлено особливий окупаційний режим через будівництво на вінницьких околицях ставки Гітлера «Вервольф».

Вінницю було визволено від німецьких загарбників 20 березня 1944 року. Під час Другої Світової війни кількість вінничан скоротилася зі 100 тисяч до 27 тисяч, а з 50-ти промислових підприємств вціліло лише 10, повністю було зруйновано1880 житлових будинків.

Наприкінці 1948 року героїчними зусиллями вінничан майже повністю була відбудована промисловість. У місті швидкими темпами розвивалася електронна, радіотехнічна, металообробна та інші галузі промисловості. За даними перепису 1959 року у Вінниці проживала 121 тисяча чоловік.

Сучасна Вінниця – це багатонаціональне місто, з потужним промисловим потенціалом, розвиненою транспортною інфраструктурою, жвавим науковим та культурним життям. У ньому мешкає більше 370 тисяч чоловік. За результатами всеукраїнського муніципального дослідження Вінниця є найкомфортнішим для проживання містом.

Сьогодні у місті функціонують 100 великих і середніх підприємств, які виготовляють широкий спектр промислової продукції.

Вінниця по праву вважається солодкою столицею України. У нашому місті працюють великі підприємства корпорації «Roshen», яка є одним із найбільших світових виробників кондитерських виробів.

Особливою гордістю вінничан є транспортна система міста, яка по праву вважається кращою в Україні. Вулицями міста курсує більше сотні трамваїв марки «Міраж» і «Карпфен». Швейцарські трамваї створили на вулицях Вінниці особливий колорит та стали візиткою нашого міста.